Написала стих по-украински…не судите строго……..

Я зовсім не плачу
І я не злюся
Я йду цією дорогою
І не боюся
На цьому шляху зустріти митця
Який розмальовує моє життя
Побачити фарби у нього в руках
І відчути панічний, жахливий цей страх
Бо тоді до мене прийде відчуття
Що ось воно, в нього, все моє життя
Чи буду кричати, чи буду сміятись
Чи буду радіти я від забуття
Чи буду губами губ твоїх торкатись
Усе це вирішує майстра рука
Стоїть він спиною до мого лиця
Але не покидає мене відчуття
Що це все насправді,
Що я померла
І зараз не я тут, а моя душа
Хоч ще не відомо померла я чи ні
Але тоді якісь дивні сняться мені сни
Та майстер чомусь малювати перестав
І до мене підійшовши, мені прошептав:
«В житті нема правди, нема небуття
Усе, що ти бачиш-лише уява твоя»
Розкривши повіки, прокинулась я
Але згадала напутні слова
Якщо треба жити — життя проживу
Як треба померти — то просто помру
Але ніколи, як треба вмирати
Не буду сльози гіркі проливати
Бо значить так треба, нема вороття
І вже обезсилена майстра рука…….